Слізки дощу на листочках,
Крапельки суму весняного…
Десь на вустах у куточках
Стільки спокою незнаного…
Грім по ярах десь розбитий,
Хмари розбіглись ридаючи…
Будем як всесвіту діти,
Вільну грозу прославляючи!
Сонце проміннями скосить
Квіти тремтячі від іскорок…
Прийде й до нас наша осінь
І без громів і без блискавок…
Ладя Могилянська